Особенности нейрофизиологических показателей при различных полиневропатии

 
Добавлено: 2014-04-25 21:03:25 Статьи Красота & Здоровье
особенности нейрофизиологичекого обследования в парктической медицине
 

616.833-009-031.14-02:616.89-008.441.13]-073.97

А.Г. Олексюк-Нехамес, канд.мед.наук

кафедра невропатології і нейрохірургії

Львівський національний медичний університет ім.Д.Галицького

 

Електронейроміографічні феномени у хворих на алкогольну поліневропатію

Резюме.

Уперше запропоновані  і описані деякі компоненти викликаних сомато-сенсорних викликаних потенціалів при ранній діагностиці алкогольної поліневропатії в 42 хворих. Виявлені вперше методом ССВП і описані компоненти, що вказують на деяку активацію нейрональных елементів спинного рівня в даної категорії хворих. Виявлені особливості діагностичного дослідження викликаного шкірного симпатичного потенціалу, у вигляді наростання показника латенції і первинного компоненту у хворих з алкогольними полиневропатіями, що може служити своєрідним діагностичним критерієм для такого роду хворих.

Ключові слова: сомато-сенсорний викликаний потенціал, алкогольна поліневропатія, викликаний шкірний симпатичний потенціал

 

Серед захворювань периферійної нервової системи які виникають під дією хронічного зловживання спиртовміщуючих напоїв провідне місце належить алкогольній полінейропатії (АП). Специфічна реалізація патологічного процесу відбувається на рівні периферичної нервової системи, але  залежить від реакції цілого організму. Патогенетично основні клінічні ознаки АП проявляються переважно у вигляді симетричного ураження дистальних відділів з залученням до процесу сенсорних, рухових та вегетативних апаратів нервової системи [1-4,11]. Відома генетична детермінація можливості розвитку АП з поєднанням різної соматичної патології [3,5,7,8]. Вивчення патогенезу та розроблення ефективного методу діагностики ранніх проявів алкогольної поліневропатії залишається актуальним завданням науковців. Рання доклінічна діагностика корелює з ефективністю лікування даного захворювання [1,3,5,8-9,11,12].  Метою  дослідження стало встановити діагностичну цінність деяких окремих методів стимуляційної елекронейроміографії. Серед використаних методик вперше описана  методика проведення коротко латентних сомато-сенсорних викликаних потенціалів, з виділенням основних компонентів у хворих з АП. Застосований метод викликаного шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП) для ранньої діагностики алкогольної поліневропатії [2,3,4] і встановлена його інформативність при ранніх проявах цього захворювання.

Методи.  Відповідно до мети і завдання роботи об’єктом дослідження обрано одну репрезентативну групу хворих, що налічувала 42 пацієнта (36 чоловік і   9 жінок) у віці від 28 років до 55 років (середній вік 44,2±2,1 роки). Окремо було обстежено 20 осіб (середній вік, 35,2±0,9 років), як група з нормальними показниками. Хворим досліджуваної групи виконана нейровізуалізація у вигляді комп’ютерної томографії головного мозку з метою виключити ЧМТ, та в анамнезі відсутні дані про важку соматичну патологію в т.ч. проведено УЗДГ внутрішніх органів, виключено гепатит, пієлонефрит. Хворі знаходилися на обстеженні і лікуванні у лікарні швидкої допомоги м. Львова. Функціональний стан постгангліонарних волокон оцінювався за методикою викликаного шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП). В основі цього дослідження лежить порогове подразнення серединного нерва на передпліччі однієї руки з реєстрацією потенціалу на поверхні долоні та ступні контрлатеральних кінцівок.  Застосована модифікована методика стимуляції серединного і малогомілкового нервів методом ВШСП, за звичайних температурних умов отримані типи коливань потенціалу. (W. Knezevic, S. Bajada, 1985;  Николаєв С.Г. 2005; Ващенко Е.А., 1998; Одинак М.М. і інш. 1999) [2,3,4,6,7,8]. Для дослідження інформативним показником є латентний період (ЛПн)   – визначення швидкості проведення нервового імпульсу по постгангліонарних волокнах. ВШСП це зміна електродермальної активності у відповідь на стимул. В якості якого, можуть бути подразнення шкіри електричним струмом [2,4,6]. Сомато-сенсорні викликані потенціали (ССВП) виконані з верхніх і нижніх кінцівок, методом двоканальної реєстрації. Метод верифікації ССВП проводився з усередненням парних і непарних стимулів. Вибрана методика 2-канальної реєстрації згідно рівня накладання електродів описана В.В. Гнездицким (2003 р.) [4]. В якості референта для електрода Ерба використовувся контрлатеральний електрод: «1 к Erb’i - Erb’». Приведені поверхневі чашкові електроди являються активними і приєднувалися до першого (негативного) входу підсилювача. (Верхні кінцівки: права рука: 1 к Erb’i - Erb’ c; 2 к Cerv 7- Fpz; ліва рука – 1 к Erb’i - Erb’ c; 2 к Cerv 7- Fpz; нижні кінцівки - 1к-FR-R; 2-к Lumb 3(2)-I’c). Застосовані позначення електродів згідно міжнародній схемі розміщення електродів «10-20%» з доповненням електродів для реєстрації деяких видів викликаних потенціалів розроблена Р. Джаспером (1958 р.) [4]. Епоха аналізу установлюється 50 мс. Число усереднення залежало від умов виділення відповіді та коливалося від декількох сотень до декількох тисяч. Типове число усереднення ССВП становило  500-1000. Коефіцієнт режекції сигналу по амплітуді (на рівні 100 мкВ) дозволяв виключити із усереднень попередньо «невдалі» епохи та покращити сигнал\шум тим самим зменшити час обстеження. [4].  Методом стимуляційної ЕНМГ встановлено діагноз «поліневропатія» згідно основним описовим характеристикам за Николаєвим С.Г. [10]. Визначене аксональне ураження малогомілкової групи  на рівні n. Peroneus дистально симетрично, зі зниженням амплітуди М-відповіді, та незначним зниженням швидкості проведення в межах 28,4±5,4 м\с з двох сторін [10]. Обчислення параметрів М-відповіді і швидкості проведення по нерву проводилося завдяки електронному обчисленні комп’ютерної програми фірми Нейро-Софт. Голкова електроміографія (ЕМГ) проводилася згідно стандартизованій методиці, описаній Николаевим С.Г. [10]. Голкові стандартні концентричні електроди належали до комплектуючих фірми Нейро-Софт, Росія. Дослідження проводилося на комп’ютеризованому програмному комплексі, нейросенсибілізаторі Нейро-Софт, Росія (4-канальний, професійна версія).

Результати дослідження. Найбільш чутливими для діагностики уражень периферичної нервової системи, в тому числі поліневропатій виявилися ССВП при стимуляції великого гомілкового нерва  (n.tibialis), і малого гомілкового нерва (n.Peroneus) на нижніх кінцівках. Виявилося також порушення проведення і на інших рівнях спинного мозку: поперековому, грудному і шийному. Особливість ССВП полягає у  відповіді структур нервової системи на електричну стимуляцію змішаного нерва. ССВП відображають проведення аферентної хвилі збудження по шляхам загальної чутливості, що проходять переважно в задніх стовпах спинного мозку, та через стовбурові відділи далі в кору головного мозку. Методом ССВП з нижніх кінцівок у хворих з АП нами вперше виділені та описані основні перелічені компоненти: P8, P9, N11-N13, P20, N 20. При проведенні запису з рівня каналу: (на нижніх кінцівках, рівень n.Peroneus) ІІ LІІІ-R: відповідь починається нечітко з вираженого піка N18. [4]. При дослідженні даної групи хворих з АП вперше ми спостерігали збільшення латенції параметрів: P8 до рівня 56 ± 0,4 мс, параметра P9 до рівня 78 ± 4,1 мс, з нижніх кінцівок тібіальної групи, (n.tibialis);  вперше виділені зміни латенції параметру N13: 56,2 ± 1,2 мс, при її нормі для цієї вікової групи 13,2 ± 0,8 мс, вірогідність (р < 0,01) з верхніх кінцівок на рівні серединного нерва (n.medianus). Спостерігається на рівні серединного нерва (n.medianus) наростання міжпікового інтервалу N11-N13: 15,8 ± 3,4 мс при нормі 7,65 ± 1,04 мс вірогідність р < 0,01. У 57,1 % хворих (у 24 хворих алкогольною поліневропатією) з групи обстеження спостерігається наростання латенції компонентів: N22 – 53,4 ± 3,4 мс (норма 22,1 ± 0,9 мс) р < 0,01; N30 - 45,9 ± 5,6 при нормі 29,8 ± 1,3 мс, вірогідність р < 0,01. У 66,6 % хворих з алкогольною поліневропатією (у 28 хворих) спостерігається наростання міжпікового інтервалу компонентів N22-N30 13,2 ± 0,9 мс (у порівнянні з нормою у групи порівняння 7,65 мс). Спостерігається у даної групи хворих з АП виявлена асиметрія змін даного інтервалу N22-N30 з двох сторін. Зміна інтервалу характеризує активацію нейрональних елементів спінального рівня, та задніх рогів спинного мозку, і вказує на ураження проведення по провідниковим шляхам спинного мозку. Вперше виявлене і описане наростання латенції і інтервалів, зміна та наростання амплітуди компонентів N13-P18 (145 ± 5,6 мкВ при нормі 2,9 ± 3,4 мкВ, р < 0,01) підкреслює зацікавленість активації постсинаптичних задніх стовпів спинного мозку на шийному рівні у цієї групи хворих. Спостерігається часте наростання латенції  компоненту: «нерв» з нижніх кінцівок на рівні n.Peroneus 89,1 ± 4,5 мс (норма 16,1 ± 0,1 мс р < 0,01) при проведенні ССВП.  Проте, у  25 хворих (59,2 %) ми виявили на фоні вищезгаданих змінах параметрів при обстеженні верхніх та нижніх кінцівок не змінені інтервали компонентів P38-N46, що засвідчує збереженість у них кіркових структур [4,6,8]. В той же час, при дослідженні з верхніх кінцівок (n.medianus) у 23,8% (10 хворих) з АП додатково спотерігаються видимі зміни у вигляді наростання латенції параметрів і інтервалу N13–N10 (21,4 ± 4,5 мс, при норме 5,8 мс р < 0,01). Міжпіковий інтервал N13–N10 відображає проведення від плечового сплетення до нижніх відділів спинного мозку. Окрім того, міжпіковий інтервал N13-N20 характеризує проведення від нижніх відділів спинного мозку до кори головного мозку та характеризує час центрального проведення (ЧЦП).  У даної групи обстежуваних хворих з алкогольною поліневропатією міжпіковий інтервал наростає та складає 10,4 ± 1,2 мс при нормі 5,8 мс (згідно обстеження групи порівняння)  (вірогідність р < 0,01).

Методом голкової ЕМГ на рівні малогомілкових нервів виявлено найчастіше потенціали фібриляції 2 з амплітудою 637 ± 4,6 мкВ, фасцикуляции 3 з амплітудою 723 ± 9,1 мкВ, псевдополіфазні понад 58,5 %, виявлені деформовані комплекси при дослідженні потенціалу рухової одиниці (ПРО), проте важко назвати ці зміни ПРО специфічними для поліневропатії, оскільки вони відображають вторинні м’язові  гіпотрофічні зміни у даної категорії хворих. Методом ВШСП виявлено зміни на рівні нижніх кінцівок (стопи) за методикою  накладання електродів (Одинак М.М., Котельников С.А. 1999)  [2,3,6,7], латентний період - ЛПн (с) викликаного шкірного симпатичного потенціалу з двох сторін, який у 35,7% хворих (15 чоловік) з АП становив на рівні 6,78 ± 1,23 с, при нормативному показнику 2,54 ± 0,14 с, [4]. На рівні серединного нерва (кисті руки) показник становив 10,4±1,28 с, при нормі 1,69 ± 0,05 с. Окрім того  виявлено спотворення форми викликаного шкірного симпатичного потенціалу. Показники першої фази (А1) збільшені  і відображають підвищену активність трофотропних надсегментарних рівнів при вираженій парасимпатикотонії. Відомо, що латентний період (ЛПн) у методі ВШСП знятий з рівня підошви (стопи) відображає тривалість затримки імпульсу на рівні головного і спинного мозку, поперекових гангліїв симпатичного стовбура та час проведення по постгангліонарним волокнам нижніх кінцівок [6].  Ознаки наростання латентного періоду характерні для деякого ураження поперекових симпатичних вузлів, постгангіонарних волокон ноги і недостатності вегетативних центрів спинного мозку на рівні Th9-L3. Такі зміни мають певне підтвердження у порівнянні з наростання показника латентності при проведенні ССВП у цієї ж категорії хворих, підкреслюють ймовірність ураження деяких структур спинного мозку.

Висновок.

1.Вивчена нами інформативність сомато-сенсорних викликаних потенціалів і описаних нами вперше окремих компонентів при проведенні дослідження у хворих з інтоксикаційними (алкогольними) поліневропатіями дозволяє запропонувати ранню до клінічну діагностику і запідозрити зміни з боку спинного мозку та провести корекцію лікувальної тактики згідно даних змін, що буде впливати на прогноз і протікання даного захворювання.

2. Зміни на рівні спинного мозку встановлені завдяки викликаним сомато-сенсорним потенціалам у  хворих з алкогольною поліневропатією виникають вторинно, і супроводжуються феноменом функціональної активації задніх стовпів спинного мозку. Такі зміни вимагають проведення подальшого дослідження методом ССВП і проведення опису характерних змін даних компонентів у хворих з алкогольними поліневропатіями.

3. Проведена порівняльна характеристика змін основних параметрів при проведення викликаного шкірного симпатичного потенціалу і викликаних сомато-сенсорних потенціалів у хворих з алкогольними поліневропатіями, яка має вперше описану картину змін відповідних параметрів.

4. При проведенні викликаного шкірного симпатичного потенціалу (ВШСП) виявлений чіткий паттерн з боку латентного періоду щодо даної категорії хворих, який дозволяє проводити ранню діагностику ураження вегетативної нервової системи та врахувати такі зміни для лікувальної тактики. 

 

 
 
 
 
 

Отзывы & Вопросы (0)

Чтобы оставить отзыв нужно войти в систему!
 
 
 
 
© 2008 Glo.UA. - Сеть городских порталов. Правила О Нас Реклама Контакты